визір

I. Ви́зір, -ру

м.

1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186.

2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.

---------------

II. Ви́зір, -ра

м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визір — -у, ч. 1》 зах. Вид, вигляд. На визір перен. — про людське око. 2》 діал. Вікно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. визір — ВИ́ЗІР, у, ч., діал. 1. Те саме, що по́гляд 1. Цього разу впадав у визір старого бiльше жовтий колiр, чув вiн дух тлiлих бур'янiв, втомленої землi й першого осiннього листя (Валерій Шевчук). 2. Те саме, що вікно́. Дивитися у визір. Словник української мови у 20 томах