1. Словник української мови Грінченка

викладання

Виклада́ння, -ня

с.

1) Выкладываніе.

2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. см. викладати 2.

3) Раскладываніе.

4) Изложеніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викладання — виклада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. викладання — [виекладан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. викладання — -я, с. Дія за знач. викладати 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викладання — ВИКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виклада́ти 1–4. Господарські магазини торгують із відкритим викладанням товарів (з газ.); Досвід викладання переконує, що найважливішим у методиці літератури є читання й пояснення художніх творів (із журн.); Викладання сигнального вогнища. Словник української мови у 20 томах
  5. викладання — ВИКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виклада́ти 1, 2, 4. Багато господарських магазинів торгують за зразками і з відкритим викладанням товарів (Рад. Укр., 17. Словник української мови в 11 томах