викласти

Ви́класти

см. викладати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викласти — ви́класти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викласти — [викластие] -аду, -адеиш Орфоепічний словник української мови
  3. викласти — див. викладати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. викласти — виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Фразеологічний словник української мови
  6. викласти — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
  7. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти. Словник української мови в 11 томах