1. Словник української мови Грінченка

виколювати

Виколювати, -люю, -єш

сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл.

1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. Ном. № 586.

2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола. Ном. № 3827.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виколювати — вико́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виколювати — -юю, -юєш, недок., виколоти, -лю, -леш, док., перех. 1》 Колючи, пробивати що-небудь чимсь гострим, якимсь вістрям. 2》 Колючи чим-небудь гострим, наносити знаки, літери, візерунки і т. ін. 3》 тільки док. Заколоти, вбити всіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виколювати — ВИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КОЛОТИ, лю, леш, док. 1. що. Колючи, пробивати що-небудь чимсь гострим, якимсь вістрям. – Ой лишечко! Виколола проклята зміюка мені око! – заплакала Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький). 2. що. Словник української мови у 20 томах
  4. виколювати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  5. виколювати — ВИКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КОЛОТИ, лю, леш, док., перех. 1. Колючи, пробивати що-небудь чимсь гострим, якимсь вістрям. — Ой лишечко! Виколола проклята зміюка мені око! — заплакала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 363). Словник української мови в 11 томах