викрашати

Викрашати, -шаю, -єш

сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл.

1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.).

2) Только сов. в. = вивалашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.