викуп

Ви́куп, -пу

м.

1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73.

2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викуп — ви́куп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. викуп — ВИКУП – ВІДКУП Викуп, -у. За гроші, плату забирання назад чогось відданого в заставу; звільнення когось за гроші, плату; кошти на це. Виговський поїхав в Чигирин, щоб привезти викуп за Богдана (І. Літературне слововживання
  3. викуп — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. викупити. 2》 Гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь. Викуп боргу — виплата грошей власникам боргових паперів. Викуп підприємства — форма приватизації власності, яка полягає у зміні форми власності та власника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викуп — ВИ́КУП, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. ви́купити. Я знав, знав, що, даючи горбатій перед юрбою 25 рублів на викуп скрині з хазяйських лап Тепи, я ображаю Тепу, ображаю навмисно (В. Словник української мови у 20 томах
  5. викуп — ВИ́КУП (гроші чи інша плата, за яку викуповують кого-, що-небудь), ВІ́ДКУП, ВІДКУПНЕ́, О́КУП заст. — Невільники — здобич військова. Може, тільки за викуп великий дозволить хан їх відпустити (Н. Словник синонімів української мови
  6. викуп — ВИ́КУП, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. ви́купити. Запитали Шевченкового пана Енгельгардта, а той за викуп Шевченка заправив 2500 карбованців (Мирний, V, 1955, 310); — Наша партія більшовиків прямо каже: землю селянам негайно і задурно, без викупу!... Словник української мови в 11 томах
  7. викуп — рос. выкуп придбання певною особою раніше випущених нею цінних паперів, орендованого майна. Eкономічна енциклопедія