викупляти

Викупля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл.

1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ. Мил. 125.

2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу. Г. Барв. 505.

3) Искуплять, искупить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викупляти — викупля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викупляти — див. викуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викупляти — ВИКУПЛЯ́ТИ див. викупо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. викупляти — ВИКУПЛЯ́ТИ див. викупо́вувати. Словник української мови в 11 томах