виламати
Ви́ламати, -ся
см. виламувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виламати — ви́ламати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виламати — див. виламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виламати — ВИ́ЛАМАТИ див. вила́мувати. Словник української мови у 20 томах
- виламати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
- виламати — ВИ́ЛАМАТИ див. вила́мувати. Словник української мови в 11 томах