виламати

Ви́ламати, -ся

см. виламувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виламати — ви́ламати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виламати — див. виламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виламати — ВИ́ЛАМАТИ див. вила́мувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виламати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
  5. виламати — ВИ́ЛАМАТИ див. вила́мувати. Словник української мови в 11 томах