вилатати

Ви́латати, -таю, -єш

гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилатати — ви́латати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилатати — -аю, -аєш, док., перех. Залатати, вкрити латками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилатати — ВИ́ЛАТАТИ, таю, таєш, док., що. Залатати, вкрити латками (у 1 знач.). Кожуха вилатать (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. вилатати — ВИ́ЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Залатати, вкрити латками. Кожуха вилатать (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах