1. Словник української мови Грінченка

вилузати

Ви́лузати, -ваю, -єш

гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилузати — ви́лузати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилузати — див. вилузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилузати — ВИ́ЛУЗАТИ див. вилу́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вилузати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
  5. вилузати — ВИ́ЛУЗАТИ див. вилу́зувати. Словник української мови в 11 томах