вильце
Вильце, -ця
с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Чуб. IV. 99. МУЕ. ІІІ. 86. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Маркев. 104. ум. ви́лечко. Мил. 140.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вильце — вильце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири вильця́ Орфографічний словник української мови
- вильце — вільце, -я, с., етн. Те саме, що гільце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вильце — ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Те саме, що гільце́. Кожній хочеться, щоб їй дружки .. весільних пісень проспівали, .. щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко); Проти отцього почесного місця світив, як сонце, красен коровай з зелененьким вильцем... Словник української мови у 20 томах
- вильце — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Словник синонімів української мови
- вильце — Ви́льце́, -ця́, -цю́; ви́льця, -лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вильце — ВИЛЬЦЕ́, ВІЛЬЦЕ́, я́, с., етн. Те саме, що гільце́. Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб їй вильце звили (Григ., Вибр., 1959, 106); Ішли [дівчата].. веселі, уквітчані, несучи поперед себе вільце (Міщ., Сіверяни, 1961, 25). Словник української мови в 11 томах