1. Словник української мови Грінченка

вилюжка

Вилюжка, -ки

ж.

1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370.

2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилюжка — -и, ж. 1》 Хвиляста лінія. 2》 діал. Викривлення. Великий тлумачний словник сучасної мови