виляски
Ви́ляски, -ків
м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виляски — див. луна Словник синонімів Вусика