вимерти

Ви́мерти

см. вимірати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимерти — ви́мерти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимерти — див. вимирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимерти — ВИ́МЕРТИ див. вимира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вимерти — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. вимерти — Ви́мерти, ви́мремо, -мрете, -мруть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вимерти — ВИ́МЕРТИ див. вимира́ти. Словник української мови в 11 томах