виморити
Ви́морити, -рю, -риш
гл.
1) Выморить.
2) Измучить, истомить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виморити — ви́морити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виморити — див. виморювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виморити — ВИ́МОРИТИ див. вимо́рювати. Словник української мови у 20 томах
- виморити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал. Словник синонімів української мови
- виморити — ВИ́МОРИТИ див. вимо́рювати. Словник української мови в 11 томах