вимусити

Ви́мусити

см. вимушувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимусити — ви́мусити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимусити — [вимусиетие] -ушу, -усиеш; нак. -ус', -ус'теи Орфоепічний словник української мови
  3. вимусити — див. вимушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вимусити — ВИ́МУСИТИ див. виму́шувати. Словник української мови у 20 томах
  5. вимусити — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  6. вимусити — ВИ́МУСИТИ див. виму́шувати. Словник української мови в 11 томах