1. Словник української мови Грінченка

вимітка

Ви́мітка, -ки

ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимітка — ви́мітка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимітка — Знак, значка, зазначка, позначка, карб, див. марка Словник чужослів Павло Штепа