вим'яти
Ви́м'яти
см. виминати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вим'яти — ви́м'яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вим'яти — [вимйатие] -мну, -мнеиш; нак. -мние, -мн'іт' Орфоепічний словник української мови
- вим'яти — див. виминати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вим'яти — ВИ́М'ЯТИ див. вимина́ти¹. Словник української мови у 20 томах