вим'яти

Ви́м'яти

см. виминати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вим'яти — ви́м'яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вим'яти — [вимйатие] -мну, -мнеиш; нак. -мние, -мн'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. вим'яти — див. виминати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вим'яти — ВИ́М'ЯТИ див. вимина́ти¹. Словник української мови у 20 томах