винохід
Винохід, -хода
м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винохід — -хода, виноходець, -хідця, ч., діал. Іноходець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винохід — ВИНОХІ́Д, хо́да, ВИНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст. Іноходець. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі (Сл. Гр.); В тебе кінь крилатий чарівницький, – Як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях [винохідцях] (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- винохід — ВИНОХІ́Д, хо́да, ВИНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., діал. Іноходець. Спочили вони з матір’ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі (Сл. Гр.); В тебе кінь крилатий чарівницький, — Як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях (Л. Укр., І, 1951, 387). Словник української мови в 11 томах