1. Словник української мови Грінченка

винувати

Винувати, -ную, -єш

гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Радом. у. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винувати — Винуватити, звинувачувати, обвинувачувати, оскаржувати, скаржити, бар. винити. Словник синонімів Караванського
  2. винувати — -ную, -нуєш, док., перех., діал. Звинувачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови