1. Словник української мови Грінченка

виорати

Ви́орати, -ся

см. виорювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виорати — ви́орати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виорати — див. виорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виорати — ВИ́ОРАТИ див. вио́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. виорати — ОРА́ТИ (обробляти землю плугом, ралом), ЗО́РЮВАТИ, ЗАО́РЮВАТИ, РОЗО́РЮВАТИ рідше, ПЛУ́ЖИТИ розм.; ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ розм. (мілко, абияк); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) (зі сл. пар, цілина, зяб); ЗЯБЛЮВА́ТИ (орати на зяб). — Док. Словник синонімів української мови
  5. виорати — Ви́орати, -рю, -реш, -ре, -рють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виорати — ВИ́ОРАТИ див. вио́рювати. Словник української мови в 11 томах