випалити

Ви́палити

см. випалювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випалити — ви́палити 1 дієслово доконаного виду піддати вогню ви́палити 2 дієслово доконаного виду зробити постріл Орфографічний словник української мови
  2. випалити — I див. випалювати I. II див. випалювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалити — ВИ́ПАЛИТИ¹ див. випа́лювати¹. ВИ́ПАЛИТИ² див. випа́лювати². Словник української мови у 20 томах
  4. випалити — див. сказати Словник синонімів Вусика
  5. випалити — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити. Словник синонімів української мови
  6. випалити — ВИ́ПАЛИТИ¹ див. випа́лювати¹. ВИ́ПАЛИТИ² див. випа́лювати². Словник української мови в 11 томах