випис

Ви́пис, -су

м.

1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи.

2) Написаніе.

3) Исключеніе изъ списка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випис — ви́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. випис — -у, ч., діал. 1》 Виписування, написання. 2》 Виписка, витяг. 3》 Цитата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випис — ВИ́ПИС, у, ч. Те саме, що ви́писка 2. Мотуз .. навіть дістав усі виписи з метрики (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. випис — див. цитата Словник синонімів Вусика
  5. випис — ВИ́ПИСКА (те, що виписане з тексту), ВИ́ПИС, ВИ́ТЯГ, ЕКСПОЗЕ́ книжн.; ЦИТА́ТА (дослівний, точний уривок тексту). Про значні інтелектуальні інтереси свідчить сила всяких виписок, що робив для себе наш батько (Олена Пчілка); Мотуз.. Словник синонімів української мови
  6. випис — Ви́пис, -су; -писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. випис — ВИ́ПИС, у, ч. Те саме, що ви́писка 2. Мотуз.. навіть дістав усі виписи з метрики (Н.-Лев., IV, 1956, 224). Словник української мови в 11 томах