виплітувати
Виплітувати, -тую, -єш
гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплітувати — виплі́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виплітувати — див. виплітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплітувати — ВИПЛІ́ТУВАТИ див. випліта́ти. Словник української мови у 20 томах
- виплітувати — ВИПЛІ́ТУВАТИ див. випліта́ти. Словник української мови в 11 томах