1. Словник української мови Грінченка

виповнювати

Виповнювати, -нюю, -єш

гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали. К. Кр. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виповнювати — випо́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виповнювати — -юю, -юєш і виповняти, -яю, -яєш, недок., виповнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Накладаючи, наливаючи і т. ін., робити що-небудь цілком заповненим; наповнювати. || Займати або насичувати собою що-небудь повністю; заповнювати. 2》 діал. Виконувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виповнювати — ВИПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш, ВИПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПОВНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Накладаючи, наливаючи і т. ін., робити що-небудь цілком заповненим; наповнювати. Амфіон .. Словник української мови у 20 томах
  4. виповнювати — НАПО́ВНИТИ (про звуки, запахи, світло, морок тощо — поширюючись у повітрі, охопити весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, ВИ́ПОВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАПОЛОНИ́ТИ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  5. виповнювати — ВИПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і ВИПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПОВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Накладаючи, наливаючи і т. ін., робити що-небудь цілком заповненим; наповнювати. Амфіон.. Словник української мови в 11 томах