1. Словник української мови Грінченка

випозичити

Ви́позичити, -чу, -чиш

гл.

1) Исчерпать, занимая.

2) Раздать въ займы.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випозичити — ви́позичити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випозичити — див. випозичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випозичити — ВИ́ПОЗИЧИТИ див. випозича́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випозичити — ви́позичити → випожичити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. випозичити — ВИ́ПОЗИЧИТИ див. випозича́ти. Словник української мови в 11 томах