1. Словник української мови Грінченка

виправитися

Виправлятися, -ляюся, -єшся

сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл.

1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці. Грин. II. 198.

2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось. Г. Барв. 165.

3) Оправдываться, оправдаться. Мир. ХРВ. 400. Виправляється, що цього не було. Екатер. у. Не по правді робить, та ще й виправляється. Ном. № 176.

4) Отправляться, отправиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправитися — ви́правитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виправитися — див. виправлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправитися — ВИ́ПРАВИТИСЯ див. виправля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. виправитися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися. Словник синонімів української мови
  5. виправитися — ВИ́ПРАВИТИСЯ див. виправля́тися. Словник української мови в 11 томах