випрацювати

Ви́працювати, -цюю, -єш

гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрацювати — ви́працювати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. випрацювати — -юю, -юєш, док., перех., рідко. Домогтися чогось, одержати щось унаслідок праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрацювати — ВИ́ПРАЦЮВАТИ див. випрацьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. випрацювати — Ви́працювати, -цюю, -цюєш, -цює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. випрацювати — ВИ́ПРАЦЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., рідко. Домогтися чогось, одержати щось унаслідок праці. Скільки працював Твердохліб на бояр, а що випрацював? Болячку з мотузкою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 457). Словник української мови в 11 томах