1. Словник української мови Грінченка

випрягти

Випрягати, -гаю, -єш

сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрягти — ви́прягти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрягти — див. випрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрягти — ВИ́ПРЯГТИ див. випряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. випрягти — ВИ́ПРЯГТИ див. випряга́ти. Словник української мови в 11 томах