1. Словник української мови Грінченка

вирачкувати

Ви́рачкувати, -кую, -єш

гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирачкувати — ви́рачкувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирачкувати — див. вирачковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирачкувати — ВИ́РАЧКУВАТИ див. вирачко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вирачкувати — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. вирачкувати — ВИ́РАЧКУВАТИ див. вирачко́вувати. Словник української мови в 11 томах