1. Словник української мови Грінченка

вирячкуватий

Вирячкуватий, -а, -е

Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирячкуватий — вирячкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирячкуватий — -а, -е, розм. 1》 Який дуже видається назовні, випуклий більше, ніж звичайно (про очі). 2》 Який має такі очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирячкуватий — ВИРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який дуже видається назовні, опуклий більше, ніж звичайно (про очі); витрішкуватий. Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вирячкуватий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  5. вирячкуватий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
  6. вирячкуватий — ВИРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який дуже видається назовні, випуклий більше, ніж звичайно (про очі). Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очим на молоду (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах