вирід

Ви́рід, -роду

м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирід — ви́рід іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вирід — -роду, ч., рідко. Те саме, що виродок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирід — ВИ́РІД, рода, ч., рідко. Те саме, що ви́родок. – Грошей хочеш? А за що? Нащо? Ти чим заробив на гроші? Ти, може, томився на них ціле житє [життя] так, як я? А тепер ще батька берешся мордувати, вироде! (І. Франко); Розказують школярі про Якимові варварства, .. на вирода всі нарікають (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. вирід — ВИ́РІД, роду, ч., рідко. Те саме, що ви́родок. Розказують школярі про Якимові варварства,.. на вирода всі нарікають (Ков., Світ.., 1960, 122). Словник української мови в 11 томах