висапувати
Висапувати, -пую, -єш
сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висапувати — виса́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висапувати — -ую, -уєш, недок., висапати, -аю, -аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (зазвичай про бур'ян). || Очищати від бур'яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висапувати — ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., що. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур'ян). Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л. Словник української мови у 20 томах
- висапувати — ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур’ян). Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах