1. Словник української мови Грінченка

вискубти

Вискуба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискубти — ви́скубти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вискубти — див. вискубати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискубти — ВИ́СКУБТИ див. виску́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вискубти — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. вискубти — ВИ́СКУБТИ див. виску́бувати. Словник української мови в 11 томах