вислебезувати
Ви́слебезувати, -зую, -єш
гл.
1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ.
2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ви́слебезувати, -зую, -єш
гл.
1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ.
2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.