висмик

Ви́смик, -ку

м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. ум. ви́смичок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмик — -у, ч., діал. Підвищення на шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови