виспати

Висипля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл.

1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у.

2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виспати — ви́спати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виспати — див. висипляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виспати — ВИ́СПАТИ див. висипля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виспати — ВИ́СПАТИ див. висипля́ти. Словник української мови в 11 томах