1. Словник української мови Грінченка

вистригти

Вистригати, -гаю, -єш

сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл.

1) Выстригать, выстричь.

2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистригти — ви́стригти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистригти — див. вистригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистригти — ВИ́СТРИГТИ див. вистрига́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вистригти — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати. Словник синонімів української мови
  5. вистригти — ВИ́СТРИГТИ див. вистрига́ти. Словник української мови в 11 томах