виторопень

Ви́торопень, -пня

м.

1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно.

2) Пучеглазый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виторопень — ви́торопень іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. виторопень — -пня, ч. 1》 Той, хто осповпів, розгубився. Дивитися виторопнем. 2》 Вирячкувата людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виторопень — ВИ́ТОРОПЕНЬ, пня, ч.: ◊ Ви́торопні лови́ти — дивитися здивовано, розгублено і т. ін., витріщивши очі; ловити гави. Словник української мови в 11 томах