1. Словник української мови Грінченка

витрачувати

Витрачувати, -чую, -єш

сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.

1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила.

2) Губить, погубить, истребить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрачувати — витра́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрачувати — див. витрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрачувати — ВИТРА́ЧУВАТИ див. витрача́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. витрачувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. витрачувати — ВИТРА́ЧУВАТИ див. витрача́ти. Словник української мови в 11 томах