витребляти
Витребля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. І. 65. О. 1862. І. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me