виховати
Ви́ховати, -ся
см. виховувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виховати — ви́ховати 1 дієслово доконаного виду виростити ви́ховати 2 дієслово доконаного виду переховати, затаїти щось Орфографічний словник української мови
- виховати — I див. виховувати I. II див. виховувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виховати — ВИ́ХОВАТИ¹ див. вихо́вувати¹. ВИ́ХОВАТИ² див. вихо́вувати². Словник української мови у 20 томах
- виховати — ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
- виховати — Ви́ховати, -ваю, -ваєш, -ває Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виховати — ВИ́ХОВАТИ¹ див. вихо́вувати¹. ВИ́ХОВАТИ² див. вихо́вувати². Словник української мови в 11 томах