1. Словник української мови Грінченка

вихопитися

Вихоплюватися, -лююся, -єшся

сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Г. Барв. 372. Вихопився, як голий з маку. Ном. № 7575. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Стор. І. 17. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. К. ЧР. 357. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Стор. І. 209. Вихопився ча гору. Мир. ХРВ. 274. Дріт не вихопився з жолобця. Шух. І. 280.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихопитися — ви́хопитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихопитися — див. вихоплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихопитися — ВИ́ХОПИТИСЯ див. вихо́плюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. вихопитися — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  5. вихопитися — ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Фразеологічний словник української мови
  6. вихопитися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. вихопитися — ВИ́ХОПИТИСЯ див. вихо́плюватися. Словник української мови в 11 томах