1. Словник української мови Грінченка

вихрест

Ви́хрест, -та

м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. Вас. 209. То вихрест із жидів Авлет. Котл. Ен. VI. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихрест — ви́хрест іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вихрест — і вихрист, -а, ч. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихрест — ВИ́ХРЕСТ, а, ч. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії. А то – беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий? То вихрест (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вихрест — ВИ́ХРЕСТ, а, ч., заст. Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії. А то — беззубий, говорливий, Сухий, невірний, як шкелет, І лисий, і брехун сварливий? То вихрест (Котл., І, 1952, 252). Словник української мови в 11 томах