вицупити
Ви́цупити, -плю, -пиш
гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі. Рудч. Ск. II. 172.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вицупити — ви́цупити дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- вицупити — -плю, -пиш; мн. вицуплять; док., перех., фам. Те саме, що витягти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вицупити — ВИ́ЦУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́цуплять; док., кого, що, фам. Те саме, що ви́тягти 3. Інколи вицупить риби і на дві цілих мажі (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах
- вицупити — ВИ́ЦУПИТИ, плю, пиш; мн. ви́цуплять; док., перех., фам. Те саме, що ви́тягти 3. Інколи вицупить риби і на дві цілих мажі (Сл. Гр.); Дід вицупив із-за сволока батуру, якою, певно, не раз повчав свого внука Миколку, загнав Чумаченка між кочерги (Тют., Вир, 1964, 323). Словник української мови в 11 томах