1. Словник української мови Грінченка

вицілити

Ви́цілити, -лю, -лиш

гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вицілити — ви́цілити дієслово доконаного виду влучити в ціль діал. Орфографічний словник української мови
  2. вицілити — -лю, -лиш, док., діал. Влучити в ціль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вицілити — ВИ́ЦІЛИТИ див. виці́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вицілити — ВИ́ЦІЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Фр., IV, 1950, 26). Словник української мови в 11 томах