1. Словник української мови Грінченка

вичапати

Ви́чапати, -паю, -єш

гл. Съ трудомъ выбраться. Ледві вичапав відтіля. О. 1862. VI. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичапати — ви́чапати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичапати — -аю, -аєш, док., розм. Повільно, з труднощами вийти звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичапати — ВИ́ЧАПАТИ див. вича́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вичапати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вичапати — ВИ́ЧАПАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно, з труднощами, вийти звідки-небудь. Ледве вичапав відтіля (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах