вишар

Ви́шар, -ру

м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишар — ви́шар іменник чоловічого роду торішня трава діал. Орфографічний словник української мови
  2. вишар — -у, ч., діал. Торішня трава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишар — ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава. І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі скатертини (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. вишар — ВИ́ШАР, у, ч., діал. Торішня трава. І на диво всім, заговорила Мелашка, розігнувшись від посланої по вишарі [вишару] скатертини (Ле, Наливайко, 1957, 13). Словник української мови в 11 томах