виїхати
Ви́їхати
см. виїздити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виїхати — ви́їхати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виїхати — див. виїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виїхати — ВИ́ЇХАТИ див. виїжджа́ти. Словник української мови у 20 томах
- виїхати — ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв. Використати наслідки чиєїсь праці. — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко). Фразеологічний словник української мови
- виїхати — ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати. Словник синонімів української мови
- виїхати — Ви́їхати, ви́їду, ви́їдеш; ви́їдь, ви́їдьмо, ви́їдьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виїхати — ВИ́ЇХАТИ див. виїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах