вмостити
Змо́щувати, -щую, -єш
сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмостити — вмости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вмостити — ВМОСТИ́ТИ див. умо́щувати. Словник української мови у 20 томах
- вмостити — УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови